- розритий
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розрити. || розри́то, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розритий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
роздовбаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роздовбати. 2) у знач. прикм.Розритий, розкопаний; весь у ямах, вирвах … Український тлумачний словник
розритість — тості, ж. Стан за знач. розритий … Український тлумачний словник